хмурний
ХМУРНИ́Й, а́, е́.
Те саме, що похму́рий.
Погода гіршала. Небо було хмурне (М. Трублаїні);
Стояв через поле сивий хмурний ліс (С. Васильченко);
Вода, хмурна й чорна, як чорний бархат, гойдає на своїх хвилях плями ліхтарів (О. Донченко);
Одчинила дівчина вікно й хмурна виглянула (А. Головко);
Хмурне лице дівчини якраз роз'яснилося, брови розтягнулися, а очі весело забігали (Н. Кобринська);
Що ж спричинилося тому, Що ти, поете, в хмурнім році Пішов, як чорт той у диму, З гранатою при боці (П. Усенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмурний — хмурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- хмурний — див. ПОХМУРИЙ. Словник синонімів Караванського
- хмурний — див. похмурий Словник синонімів Вусика
- хмурний — -а, -е. Те саме, що похмурий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмурний — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- хмурний — Хмурни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хмурний — ХМУРНИ́Й, а́, е́. Те саме, що похму́рий. Погода гіршала. Небо було хмурне (Трубл., І, 1955, 110); Стояв через поле сивий хмурний ліс (Вас., II, 1959, 143); Вода, хмурна й чорна, як чорний бархат, гойдає на своїх хвилях плями ліхтарів (Донч. Словник української мови в 11 томах