1. Словник української мови в 11 томах

хмурний

ХМУРНИ́Й, а́, е́. Те саме, що похму́рий.

Погода гіршала. Небо було хмурне (Трубл., І, 1955, 110);

Стояв через поле сивий хмурний ліс (Вас., II, 1959, 143);

Вода, хмурна й чорна, як чорний бархат, гойдає на своїх хвилях плями ліхтарів (Донч., II, 1956, 129);

Одчинила дівчина вікно й хмурна виглянула (Головко, І, 1957, 79);

Хмурне лице дівчини якраз роз’яснилося, брови розтягнулися, а очі весело забігали (Кобр., Вибр., 1954,135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмурний — хмурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хмурний — див. ПОХМУРИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. хмурний — див. похмурий Словник синонімів Вусика
  4. хмурний — ХМУРНИ́Й, а́, е́. Те саме, що похму́рий. Погода гіршала. Небо було хмурне (М. Трублаїні); Стояв через поле сивий хмурний ліс (С. Васильченко); Вода, хмурна й чорна, як чорний бархат, гойдає на своїх хвилях плями ліхтарів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. хмурний — -а, -е. Те саме, що похмурий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хмурний — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. хмурний — Хмурни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)