хованки
ХО́ВАНКИ, нок, мн. (одн. хо́ванка, и, ж.). Те саме, що схо́ванки.
— А не забули, як ми млини над річкою будували, а як на горі між камінням бігали, в хованки бавились, як терпкі грушечки збирали під дикою грушею́ (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 35);
Надворі місяць наче в хованки грався між хмар (Головко, 1, 1957, 90).
Словник української мови (СУМ-11)