ходебщик
ХОДЕ́БЩИК, а, ч., іст. Мандрівний дрібний торговець.
Торгівля на великих українських ярмарках [у XIX ст. ] була переважно оптовою, а до споживача товар доходив через дрібних торговців — «ходебщиків», що залежали від купців-оптовиків (Іст. УРСР, І, 1953, 398).
Словник української мови (СУМ-11)