ходебщик
ХОДЕ́БЩИК, а, ч., іст.
Мандрівний дрібний торговець.
Торгівля на великих українських ярмарках [у XIX ст. ] була переважно оптовою, а до споживача товар доходив через дрібних торговців – “ходебщиків”, що залежали від купців-оптовиків (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)