ходачковий
ХОДАЧКО́ВИЙ, а, е, іст.
Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий.
А ти, шляхто ходачкова, Пани окономи [економи], Людські п'явки безсердечні, Дрібні грошолови (П. Куліш);
Єремія розіслав по Україні й по Волині своїх комісарів закликати ходачкових шляхтичів до себе на військову службу (І. Нечуй-Левицький);
За виручені .. гроші він міг би купити на долах втроє менше землі, ніж тут, отже, був би щось вроді [на зразок] загонового, ходачкового шляхтича (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)