1. Словник української мови у 20 томах

ходачковий

ХОДАЧКО́ВИЙ, а, е, іст.

Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий.

А ти, шляхто ходачкова, Пани окономи [економи], Людські п'явки безсердечні, Дрібні грошолови (П. Куліш);

Єремія розіслав по Україні й по Волині своїх комісарів закликати ходачкових шляхтичів до себе на військову службу (І. Нечуй-Левицький);

За виручені .. гроші він міг би купити на долах втроє менше землі, ніж тут, отже, був би щось вроді [на зразок] загонового, ходачкового шляхтича (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходачковий — ходачко́ва шляхта: — дрібна шляхта [29] — вбога сільська шляхта [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. ходачковий — ходачко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ходачковий — -а, -е, іст. Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ходачковий — ХОДАЧКО́ВИЙ, а, е, іст. Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий. Єремія розіслав по Україні й по Волині своїх комісарів закликати ходачкових шляхтичів до себе на військову службу (Н.-Лев., VII, 1966, 21); За виручені.. Словник української мови в 11 томах