1. Словник української мови в 11 томах

ходачковий

ХОДАЧКО́ВИЙ, а, е, іст. Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий.

Єремія розіслав по Україні й по Волині своїх комісарів закликати ходачкових шляхтичів до себе на військову службу (Н.-Лев., VII, 1966, 21);

За виручені.. гроші він міг би купити на долах втроє менше землі, ніж тут, отже, був би щось вроді [на зразок] загонового, ходачкового шляхтича (Хотк., Довбуш, 1965, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходачковий — ходачко́ва шляхта: — дрібна шляхта [29] — вбога сільська шляхта [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. ходачковий — ходачко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ходачковий — ХОДАЧКО́ВИЙ, а, е, іст. Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий. А ти, шляхто ходачкова, Пани окономи [економи], Людські п'явки безсердечні, Дрібні грошолови (П. Словник української мови у 20 томах
  4. ходачковий — -а, -е, іст. Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий. Великий тлумачний словник сучасної мови