ходак

ХОДА́К, а́, ч.

1. Той, хто йде, ходить пішки.

В голові колони йшли Федоров, Дружинін і Попудренко.. Федоров себе краще почуває, ніж деякі з наших ходаків (Шер., В партиз. загонах, 1947, 85);

// який. Той, хто характеризується певними якостями, здібностями в ходінні.

Ходак добрий, до обід буде в Харкові (Сл. Гр.);

Дорога тут рівна, а ходак я гарний (Донч., VI, 1957, 539);

Ходак з неї нікудишній (М. Ол., Леся, 1960, 121);

// спорт. Спортсмен, який займається спортивною ходьбою.

Виграв [спортсмен] змагання ходаків на 10 кілометрів (Рад. Укр., 6.III 1974, 4).

2. Особа, яку обирають і посилають куди-небудь з певним дорученням, клопотанням; посланець.

От перебалакали, скинулись всі людці на гроші і рішили вибрати й послати двох ходаків на розвідки (Григ., Вибр., 1959, 288);

Курними дорогами могли брести сивобороді ходаки і до губернаторів, і до другого департаменту сенату, і до самого царя (Стельмах, І, 1962, 233);

На полях, тваринницьких фермах, в майстернях колгоспу часто можна зустріти ходаків за досвідом з різних областей і країв нашої Вітчизни (Ком. Укр., 1, 1958, 11).

3. перев. мн. ходаки́, і́в, діал. Постоли.

Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (Фр., II, 1950, 33);

Антін Глущук сидить на призьбі біля хати і старанно зашнуровує свої ходаки — збирається в дорогу (Чорн., Визвол. земля, 1950, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходак — «портмоне»[ II, 15] (дослівно «старий черевик») [ОГ] ходаки з долин висмикують: портмоне з кишенїв витягають, т. є. крадуть. По містї тротоарами ходять та ходаки з долин висмикують — велика штука! [ІФ-1902] Словник з творів Івана Франка
  2. Ходак — Хода́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. ходак — ж. ходоман, П. посланець, ЖМ. адвокат, мн. ХОДАКИ, постоли, Р. чоботи Словник синонімів Караванського
  4. ходак — Післанець, див. депутат, делегат Словник чужослів Павло Штепа
  5. ходак — ХОДА́К, а́, ч. 1. Той, хто йде, ходить пішки. В голові колони йшли Федоров, Дружинін і Попудренко .. Федоров себе краще почуває, ніж деякі з наших ходаків (М. Шеремет); // який. Той, хто характеризується певними якостями, здібностями в ходінні. Словник української мови у 20 томах
  6. ходак — -а, ч. 1》 Той, хто йде, ходить пішки. || який. Той, хто характеризується певними якостями, здібностями в ходінні. || спорт. Спортсмен, який займається спортивною ходьбою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ходак — II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм. Словник синонімів української мови
  8. ходак — Хода́к, -ка́; -даки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)