ходак

II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм. (обраний кимсь і посланий кудись з певним дорученням, клопотанням), СТІ́ЙЧИК заст. (при волосному правлінні). Кушніренко прийшов без подвірних списків, хоч про це нагадували йому навіть оце щойно, через посильного від сходки (А. Головко); "Воля Покуття" (газета) ще не доробилася, щоб тримати спеціального посильного (Ірина Вільде); Збори були призначені на дванадцять. Напередодні всі хати обійшли посланці, попереджали, щоб не спізнювались (Ю. Збанацький); Тільки-но окопались, прибіг вістовий з батальйону і доповів, що наказано знову зніматися вперед, бо противник відступає (О. Гончар); Не встигла Гризельда ступити кільки ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич (І. Нечуй-Левицький); — Знайти письменного чоловіка, щоб списав усі наші біди і злигодні, а потім з тією бумагою і послати свого ходака в столицю до царя (П. Кочура); Писар написав о. Артемієві це все в офіціальній бумазі ще й нумер завів й одіслав через стійчика (І. Нечуй-Левицький).

ПОСТОЛИ́ (м'яке селянське взуття, прив'язуване до ніг мотузками), ХОДАКИ́ діал., ВЕРЗУНИ́ діал.; РА́ВЛИКИ (шкіряні); ЛИЧАКИ́, ЧУ́НІ (мотузяні, солом'яні). На гілляці крислатої груші-дички сидить наморщений усміхом дід Дунай і погойдує ногами, взутими в постоли (М. Стельмах); Нарешті Латиш угомонився і сів на пеньок, розглядаючи свої ходаки (П. Автомонов); Він (піп) був сухий, ..крізь рідкий волос просвічували тонкі губи, а на худих ногах були великі верзуни (П. Панч); — Не журися, я тобі куплю новенькі равлики, а ти мені за них відробиш (казка); І чоловіки й молодиці носили личаки, обгорнувши ноги білими онучками (І. Нечуй-Левицький); Він увесь час присвистував, прицмокував і тупотів чобітьми в солом'яних чунях (Григорій Тютюнник).