холодочок

ХОЛОДО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до холодо́к.

Що то́ Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів’я чи темний ліс дрімає на сонячній спеці́ Коли-не-коли тягне холодочком (Мирний, IV, 1955, 313);

У холодочку, під вербою, Приліг Чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89);

Душно. Вигін. Біля вітряка в холодочку сидять хлопці, дівчата (Тесл., Вибр., 1950, 117);

Спродались, Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі По холодочку (Шевч., II, 1963, 370).

Значення в інших словниках

1. холодочок — холодо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. холодочок — див. холод  Словник синонімів Вусика
3. холодочок — ХОЛОДО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до холодо́к. Спродались, Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі По холодочку (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. холодочок — -чка, ч. Пестл. до холодок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. холодочок — Холодо́к, -дку м. 1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. І. 14.  Словник української мови Грінченка