хомутець
ХОМУТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Зменш.-пестл. до хому́т.
Вийшовши з хати, помітив [піп]: під хлівом висить хомут з наритниками — та й каже: — Параско, дай мені цього хомутця (Укр.. казки, 1951, 376).
Словник української мови (СУМ-11)ХОМУТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Зменш.-пестл. до хому́т.
Вийшовши з хати, помітив [піп]: під хлівом висить хомут з наритниками — та й каже: — Параско, дай мені цього хомутця (Укр.. казки, 1951, 376).
Словник української мови (СУМ-11)