хоронений
ХОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до хорони́ти.
Потягнуло холодом, зморозило й обтерло з пуху ніжності глибоко хоронені почування від холоду й буденності зовнішнього світу (Кобр., Вибр., 1954, 210).
Словник української мови (СУМ-11)