хорошити
ХОРОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех., розм. Підправляючи, пригладжуючи і т. ін., надавати чому-небудь кращого, привабливішого вигляду; чепурити, причепурювати.
Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий; Радько був гарний, та обшарпаний ходив; Радько не вмів підмалювати; Похлебко із усіх патрети [портрети] — хорошив (Бор., Тв., 1957, 177).
Словник української мови (СУМ-11)