хорошити
ХОРОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кого, що, розм.
Підправляючи, пригладжуючи і т. ін., надавати кому-, чому-небудь кращого, привабливішого вигляду; чепурити, причепурювати.
Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий; Радько був гарний, та обшарпаний ходив; Радько не вмів підмалювати; Похлебко із усіх патрети [портрети] – хорошив (Л. Боровиковський).
Словник української мови (СУМ-20)