Словник української мови в 11 томах

хорунженків

ХОРУНЖЕ́НКІВ, кова, кове. Прикм. до хорунже́нко; належний хорунженкові.

Як добіг [Уласович] до того Безверхого хутора й устав з коня біля хорунженкової хати, так так і хитається, мов п’яний (Кв.-Осн., II, 1956, 154).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хорунженків — ХОРУНЖЕ́НКІВ, кова, кове. Прикм. до хорунже́нко; належний хорунженкові. Як добіг [Уласович] до того Безверхого хутора й устав з коня біля хорунженкової хати, так так і хитається, мов п'яний (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
  2. хорунженків — -кова, -кове. Прикм. до хорунженко. || Належний хорунженкові.  Великий тлумачний словник сучасної мови