хорунженків
ХОРУНЖЕ́НКІВ, кова, кове.
Прикм. до хорунже́нко; належний хорунженкові.
Як добіг [Уласович] до того Безверхого хутора й устав з коня біля хорунженкової хати, так так і хитається, мов п'яний (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)