хохітва
ХОХІТВА́, и́, ж. Те саме, що стре́пет.
Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі: Чи не стрільці, бува, оце найшли? (Рильський, III, 1961, 68);
// збірн. Стрепети.
Високо, під ясним небом, в’ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Стор., І, 1957, 333);
[Олексій:] Поїду і я на полювання, хохітви сила проявилась на наших степах (Кроп., V, 1959, 548).
Словник української мови (СУМ-11)