хреститель

ХРЕСТИ́ТЕЛЬ, я, ч., рел. Той, хто здійснює обряд хрещення; перев. вживається як назва християнського святого Іоанна, який, за євангельською легендою, хрестив Ісуса Христа.

— Слава тобі, хрестителю! До тебе вернувся язик. Та й норови ж у тебе! — говорила сердито Олеся (Н.-Лев., III, 1956, 101).

Значення в інших словниках

1. хреститель — хрести́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хреститель — ХРЕСТИ́ТЕЛЬ, я, ч., рел. Той, хто здійснює обряд хрещення; перев. вживається як назва християнського святого Іоанна, який, за євангелією хрестив Ісуса Христа. Іван хреститель воду перехрестить (колядка); – Слава тобі, хрестителю! До тебе вернувся язик.  Словник української мови у 20 томах
3. хреститель — -я, ч., рел. Той, хто здійснює обряд хрещення; перев. вживається як назва християнського святого Іоанна Предтечі, який, за євангельською легендою, хрестив Ісуса Христа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хреститель — Хреститель, -ля м. Креститель. Рудч. Ск. І. 178. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка. Кобел. у.  Словник української мови Грінченка