хреститель
ХРЕСТИ́ТЕЛЬ, я, ч., рел.
Той, хто здійснює обряд хрещення; перев. вживається як назва християнського святого Іоанна, який, за євангелією хрестив Ісуса Христа.
Іван хреститель воду перехрестить (колядка);
– Слава тобі, хрестителю! До тебе вернувся язик. Та й норови ж у тебе! – говорила сердито Олеся (І. Нечуй-Левицький);
Кому тепер слова мої прощальні? О, як мені їх тяжко вимовлять! Хреститель флорентійської хрещальні, благослови прийдешніх немовлят! (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)