хрещениця

ХРЕЩЕ́НИЦЯ, і, ж. Жін. до хреще́ник.

Він узяв на руки свою хрещеницю Маринку і, забавляючи, почав поїти чаєм (Мирний, III, 1954, 157);

Вона погладила хрещеницю по вишитому рукаві (Панч, Гомон. Україна, 1954, 35).

Значення в інших словниках

1. хрещениця — хреще́ниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хрещениця — жін. до хрещеник; хрещена донька; похресниця  Словник церковно-обрядової термінології
3. хрещениця — [хреишчениец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
4. хрещениця — ХРЕЩЕ́НИЦЯ, і, ж. Жін. до хреще́ник. Він узяв на руки свою хрещеницю Маринку і, забавляючи, почав поїти чаєм (Панас Мирний); Вона погладила хрещеницю по вишитому рукаві (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
5. хрещениця — і хрищениця, -і. Жін. до хрещеник і хрищеник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хрещениця — Хрещениця, -ці ж. Крестница. Вона моя хрещениця.  Словник української мови Грінченка