хрипкувато
ХРИПКУВА́ТО. Присл. до хрипкува́тий.
Велетень з мідною сережкою у лівому усі.. хрипкувато, громовим басом, від якого задрижали у вікнах шибки, загукав: — Пийте всі!.. (Кол., На фронті.., 1959, 187);
Він відступив крок назад, закинув пасмо змокрілого чуба і почав [пісню]. Виходило трохи хрипкувато, трохи незграбно (Речм., Весн. грози, 1961, 127).
Словник української мови (СУМ-11)