хрипкуватий

ХРИПКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи хрипкий, з хрипотою.

— Ви довго працювали, на Дніпрельстані?-запитав він низьким і трошки хрипкуватим голосом людини, що багато курить (Голов., Тополя.., 1965, 20);

Почувся від порога дужий, хрипкуватий бас начальника режиму товариша Тритузного: — Розкажи, як черговому по території носа розквасив! (Гончар, Бригантина, 1973, 43);

Їй [трембіті] відповідав з лісової гущавини хрипкуватий звук пастушого ріжка (Кол., Терен.., 1959, 92).

Значення в інших словниках

1. хрипкуватий — хрипкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хрипкуватий — див. хрипкий  Словник синонімів Вусика
3. хрипкуватий — ХРИПКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи хрипкий, з хрипотою. – Ви довго працювали, на Дніпрельстані? – запитав він низьким і трошки хрипкуватим голосом людини, що багато курить (С.  Словник української мови у 20 томах
4. хрипкуватий — -а, -е. Трохи хрипкий, з хрипотою.  Великий тлумачний словник сучасної мови