християнізація

ХРИСТИЯНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

1. Прилучення до християнської релігії, навернення в християнство (у 1 знач.).

У літописній розповіді про події, що передували християнізації Русі, відзначається, що в 987 р. Володимир, перед тим як вирішити питання про нову віру, скликав на нараду бояр і «ста́рців градських» (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 487);

Після введення на Русі християнства власні імена теж розглядали як своєрідні талісмани.. Ім’я ставало для релігії чинником, який мав відіграти активну роль у християнізації «поганих» (Наука.., 2, 1972, 27);

Наприкінці 20-х років XIX ст. почалась насильницька християнізація народів Сибіру. Місіонери хрестили сибірські народи, пускаючи в хід і загрози, і обіцянки. (Іст. СРСР, II, 1957, 133).

2. Узгодження з ідеологією християнства, з догмами християнської релігії.

Християнізація язичницьких обрядів.

Значення в інших словниках

1. християнізація — християніза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. християнізація — ХРИСТИЯНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Прилучення до християнської релігії, навернення в християнство (у 1 знач.). У літописній розповіді про події, що передували християнізації Русі, відзначається, що в 987...  Словник української мови у 20 томах
3. християнізація — -ї, ж., книжн. 1》 Прилучення до християнської релігії, навернення у християнство (у 1 знач.). 2》 Узгодження з ідеологією християнства, з догмами християнської релігії. Християнізація язичницьких обрядів.  Великий тлумачний словник сучасної мови