християнізований

ХРИСТИЯНІЗО́ВАНИЙ, а, е, книжн.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до християнізува́ти.

Різні за характером твори підтверджують, що двоєвір’я [двовір’я] в християнізованій Русі існувало значно довше, ніж це прийнято вважати (Знання.., 8, 1966, 29).

2. у знач. прикм. Підданий християнізації.

Програма тайпінської революції мала християнізовану форму (Вісник АН, 3, 1957, 29).

Значення в інших словниках

1. християнізований — християнізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. християнізований — ХРИСТИЯНІЗО́ВАНИЙ, а, е, книжн. 1. Дієпр. пас. до християнізува́ти. Різні за характером твори підтверджують, що двоєвір'я [двовір'я] в християнізованій Русі існувало значно довше, ніж це прийнято вважати (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. християнізований — -а, -е, книжн. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до християнізувати. || християнізовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Підданий християнізації.  Великий тлумачний словник сучасної мови