христолюбивий

ХРИСТОЛЮБИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що христолю́бний.

♦ Христолюби́ве во́їнство — звичайна назва дореволюційної армії.

«Ну, тепер хоч починай хреститись до образів і за князів, і за архієреїв, і за христолюбиве воїнство! — подумав о. Артемій,— приніс нечистий оцього лиственського протопресвитера з дяків» (Н.-Лев., IV, 1956, 72);

В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Тулуб, В степу.., 1964, 28).

Значення в інших словниках

1. христолюбивий — христолюби́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. христолюбивий — див. Добрий; християнин  Словник синонімів Вусика
3. христолюбивий — ХРИСТОЛЮБИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що христолю́бний. Диякон у чорній ризі підіймає правицю і гучним голосом проголошує: – Єще молімся о наполі брані убієнному, христолюбивому воїну, за віру, царя і отєчество життя своє віддавшему, Діоміду...  Словник української мови у 20 томах
4. христолюбивий — -а, -е. Те саме, що христолюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. христолюбивий — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн.  Словник синонімів української мови