христосик

ХРИСТО́СИК, а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину.

Крайком пам’яті він зачепив чорного монаха.— А їх же тут сотні таких було. Мабуть, і в цій кімнаті сидів якийсь христосик (Панч, На калин. мості, 1965, 194).

Значення в інших словниках

1. христосик — христо́сик іменник чоловічого роду, істота у мові безбожників — про побожну, незлобиву людину розм., ірон.  Орфографічний словник української мови
2. христосик — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
3. христосик — ХРИСТО́СИК, а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину. Крайком пам'яті він зачепив чорного монаха. – А їх же тут сотні таких було. Мабуть, і в цій кімнаті сидів якийсь христосик (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
4. христосик — -а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови