Значення в інших словниках
-
христосик —
христо́сик іменник чоловічого роду, істота у мові безбожників — про побожну, незлобиву людину розм., ірон.
Орфографічний словник української мови
-
христосик —
ХРИСТО́СИК, а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину. Крайком пам'яті він зачепив чорного монаха. – А їх же тут сотні таких було. Мабуть, і в цій кімнаті сидів якийсь христосик (П. Панч).
Словник української мови у 20 томах
-
христосик —
-а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
христосик —
ХРИСТО́СИК, а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину. Крайком пам’яті він зачепив чорного монаха.— А їх же тут сотні таких було. Мабуть, і в цій кімнаті сидів якийсь христосик (Панч, На калин. мості, 1965, 194).
Словник української мови в 11 томах