хробацтво
ХРОБА́ЦТВО, а, с., діал. Збірн. до хроба́к 1, 2.
Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду.., в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса, нипають по дні, шниряючи за водяним хробацтвом (Фр., I, 1955, 232).
Словник української мови (СУМ-11)