хронікар

ХРОНІКА́Р, я́, ч., заст. Хроніст.

Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (Фр., XI, 1952, 409).

Значення в інших словниках

1. хронікар — хроніка́р іменник чоловічого роду, істота хроніст іст.  Орфографічний словник української мови
2. хронікар — ХРОНІКА́Р, я́, ч. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. хронікар — -я, ч., заст. Хроніст.  Великий тлумачний словник сучасної мови