хронікар

ХРОНІКА́Р, я́, ч., заст. Хроніст.

Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (Фр., XI, 1952, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хронікар — хроніка́р іменник чоловічого роду, істота хроніст іст. Орфографічний словник української мови
  2. хронікар — ХРОНІКА́Р, я́, ч. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. хронікар — -я, ч., заст. Хроніст. Великий тлумачний словник сучасної мови