хронікар
ХРОНІКА́Р, я́, ч., заст. Хроніст.
Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (Фр., XI, 1952, 409).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хронікар — хроніка́р іменник чоловічого роду, істота хроніст іст. Орфографічний словник української мови
- хронікар — ХРОНІКА́Р, я́, ч. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- хронікар — -я, ч., заст. Хроніст. Великий тлумачний словник сучасної мови