хронікальність
ХРОНІКА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. хроніка́льний.
Тяжіння до хронікальності, до побіжного переліку фактів і подій суспільно-політичного життя, невміння пов’язати їх з сюжетом, «перенаселеність» романів безліччю дійових осіб — все це призводило часом до переваги зовнішнього над внутрішнім у зображенні людини, до втрати художньої цільності в деяких творах (Iст. укр. літ., II, 1956, 193);
; А. Малишко ставить перед собою ширше завдання — висвітлити постать Шевченка впродовж його останніх півтора десятка років. Такий задум визначив майже неминучу в подібних випадках хронікальність твору [«Тарас Шевченко»] (Вітч., 12, 1964, 191).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хронікальність — хроніка́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хронікальність — ХРОНІКА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. хроніка́льний. Тяжіння до хронікальності, до побіжного переліку фактів і подій суспільно-політичного життя, невміння пов'язати їх з сюжетом, “перенаселеність” романів безліччю дійових осіб... Словник української мови у 20 томах
- хронікальність — -ності, ж. Властивість за знач. хронікальний. Великий тлумачний словник сучасної мови