хронікальність
ХРОНІКА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. хроніка́льний.
Тяжіння до хронікальності, до побіжного переліку фактів і подій суспільно-політичного життя, невміння пов'язати їх з сюжетом, “перенаселеність” романів безліччю дійових осіб – все це призводило часом до переваги зовнішнього над внутрішнім у зображенні людини, до втрати художньої цільності в деяких творах (з наук. літ.);
А. Малишко ставить перед собою ширше завдання – висвітлити постать Шевченка впродовж його останніх півтора десятка років. Такий задум визначив майже неминучу в подібних випадках хронікальність твору [“Тарас Шевченко”] (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хронікальність — хроніка́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хронікальність — -ності, ж. Властивість за знач. хронікальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хронікальність — ХРОНІКА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. хроніка́льний. Тяжіння до хронікальності, до побіжного переліку фактів і подій суспільно-політичного життя, невміння пов’язати їх з сюжетом... Словник української мови в 11 томах