хронікальний

ХРОНІКА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який містить хроніку (у 3, 4 знач.), є хронікою.

Хронікальний жанр;

Наведу кілька хронікальних прикладів, узятих із наших журналів та з матеріалів Українського товариства культурного зв'язку з закордоном, про інтерес наших близьких і далеких сусідів до української літератури (М. Рильський);

Сюжетна організація хронікального матеріалу тут [у фільмі “Розгром Японії”] також цілком підпорядкована драматургічним принципам ігрового фільму (з наук. літ.);

Надаючи величезного значення кіно, особливо хронікальному, Ленін піклувався про налагодження кінематографії у молодій Радянській країні (із журн.);

// Документально точний; такий, як у хроніці.

Проста ж зміна ситуації, механічна, хронікальна послідовність їх поза закономірним внутрішнім зв'язком зовсім не створює цільного сюжету, навіть якщо події ці і зв'язуються автором одними і тими ж особами (з наук. літ.);

Потяг до монументальності, величі зображення іноді відводить письменників від глибокого художнього розкриття характерів героїв і історичних конфліктів до надмірно детального викладу всіх подій епохи, хронікального переказу, що йде на шкоду глибині змалювання образів (з наук. літ.);

Зображуючи своїх героїв, О. Гончар не збивається на манівці побутописання, хронікального описування фактів і подій. Він пише філософський твір про війну і мир, про нашу молодь і її покликання (з газ.).