хроніка
ХРО́НІКА, и, ж.
1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис.
Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (з наук. літ.);
Ченці пишуть у своїх хроніках, що лехи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво (П. Куліш).
2. Літературний твір, який містить у собі історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій.
Англійські комедіанти в Німеччині дали товчок до витворення нової штуки драматичної. Під їх впливом постали .. драматизовані історичні хроніки без виразної драматичної будови, часто з ролями імпровізованими (І. Франко);
Старосвітські батюшки та матушки. Повість-хроніка (І. Нечуй-Левицький);
Виявом загального піднесення української прози є насамперед розвиток великої форми. В романі-хроніці, романі-епопеї простежується становлення характеру героя на протязі великих відрізків часу, у найважливіші переломні моменти життя народу (з навч. літ.);
“Юрко Крук”.. – велика соціальна хроніка життя селянства західноукраїнських земель в першій чверті нашого століття (з газ.);
// чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін.
Давні відносини між ними [графом Адольфом і Дреліховою] відновились, але не в давній уже романтичній формі, збагачуючи скандальну львівську хроніку (І. Франко);
Щоб простежити виростання душі людини, треба продовжити хроніку днів її дитинства і юності... (Т. Масенко);
Фільм “У бій ідуть тільки ”старики“ став правдивою, хвилюючою хронікою почуттів і думок героїчних повітряних захисників Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни (з газ.).
3. тільки одн. Коротка інформація про події сучасного життя (в газеті, журналі, по радіо і т. ін.).
– Знайдіть там у “Figaro” хроніку балів, се тепер тільки можна читати з приємністю (Леся Українка);
// Відділ інформації про такі події в газеті, журналі.
Боюсь Вас турбувати проханням, а хочеться мати мені переклади моїх оповідань на польську мову, про які подані звістки в хроніці ЛНВ [Літературно-наукового вісника] (М. Коцюбинський);
Сергій інтуїтивно відчув недобре, схопив газету і одразу ж натрапив на хроніку (М. Олійник).
4. Документальний фільм про події сучасного життя.
І саме в цю мить світло в залі погасло. Знати – пішло кіно. У залі через голови передніх на екрані напис: П'ятирічку за чотири роки – виконано! І затим пішли кадри з хроніки будівництва: – Дніпрогес, – Магнітобуд, – Нафто-Баку, – Металургійний велетень... (А. Головко);
// Жанр кіномистецтва, пов'язаний з відтворенням окремих подій сучасного життя.
У тій же газеті “Красная Армия” 2 квітня 1919 р. повідомлялося про відрядження на фронт кінооператора хроніки для проведення зйомок в діючій Червоній Армії (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- хроніка — хро́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хроніка — Літопис; (літ. твір) сага; (подій) хронологія, послідовний виклад <�перебіг>; (скандальна) пригоди; (газетна) короткі повідомлення <�вістки>, (як рубрика) відділ хроніки; (на екрані) кінохроніка. Словник синонімів Караванського
- хроніка — [хрон'іка] -кие, д. і м. -н'іц'і Орфоепічний словник української мови
- хроніка — рос. хроника 1. Запис історичних подій у хронологічній послідовності. 2. Літературно-журналістський жанр, коротке повідомлення про перебіг певних подій; послідовна тривала констатація певних фактів, плинності подій. 3. Розділ коротких повідомлень у пресі. Eкономічна енциклопедія
- хроніка — -и, ж. 1》 іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. 2》 Літературний твір, який містить історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. || чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хроніка — хро́ніка (грец. χρονικά – літопис, від χρόνος – час) 1. Вид історичного твору; літературний твір, у якому послідовно розкривається історія якихось суспільних чи родинних подій. 2. Відділ коротких повідомлень у пресі. 3. Документальний кінофільм про поточні події суспільного життя. Словник іншомовних слів Мельничука
- хроніка — Запис історичних подій рік за роком, типовий для середньовіччя; літопис. Універсальний словник-енциклопедія
- хроніка — ЛІТО́ПИС (у стародавні часи — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником), ХРО́НІКА іст.; АННА́ЛИ мн. (у давніх єгиптян, ассирійців, персів, китайців — записи історичних подій за роками). Словник синонімів української мови
- хроніка — Хро́ніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хроніка — ХРО́НІКА, и, ж. 1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (Іст. СРСР, І, 1956, 46). Словник української мови в 11 томах