хронікар
хроніка́р
іменник чоловічого роду, істота
хроніст
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хронікар — ХРОНІКА́Р, я́, ч. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- хронікар — -я, ч., заст. Хроніст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хронікар — ХРОНІКА́Р, я́, ч., заст. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (Фр., XI, 1952, 409). Словник української мови в 11 томах