хронікар

хроніка́р

іменник чоловічого роду, істота

хроніст

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хронікар — ХРОНІКА́Р, я́, ч. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. хронікар — -я, ч., заст. Хроніст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хронікар — ХРОНІКА́Р, я́, ч., заст. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (Фр., XI, 1952, 409). Словник української мови в 11 томах