хронікер
хроніке́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хронікер — ХРОНІКЕ́Р, а, ч. Співробітник газети, журналу, радіомовлення і т. ін., який дає інформацію у відділ хроніки (у 3 знач.). Ти знаєш, що з мене поганий хронікер, кажуть, ніби се шанс, що може зато [зате] вийти добрий поет... Словник української мови у 20 томах
- хронікер — -а, ч. Співробітник газети, журналу, радіомовлення і т. ін., який дає інформацію у відділ хроніки (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хронікер — Хроніке́р, -ке́ра; -ке́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хронікер — ХРОНІКЕ́Р, а, ч. Співробітник газети, журналу, радіомовлення і т. ін., який дає інформацію у відділ хроніки (у 3 знач.). Ти знаєш, що з мене поганий хронікер, кажуть, ніби се шанс, що може зато [зате] вийти добрий поет, я себе тим і потішаю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах