хряск

ХРЯСК, у, ч., розм. Те саме, що хру́скіт.

Нараз почули [Сонько і Ленько] за собою шорох бур’яну і хряск лому (Фр., VIII, 1952, 243);

Було чути приглушене глибиною балки рипіння пилок… хряск поваленого дерева… (Кач., II, 1958, 422);

Нога боліла, згадалась та мить, коли вперше під ворожим танком відчув її хряск… (Ле, В снопі.., 1960, 51);

*Образно. Ой, блисніть огнем веселим, списи, вже чекають важкогриві коні… Скоро, скоро сонце упаде з теплим хряском на порепані долоні… (Сос., І, 1957, 267).

Значення в інших словниках

1. хряск — хряск іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряск — ХРЯСК, у, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Нараз почули [Сонько і Ленько] за собою шорох бур'яну і хряск лому (І. Франко); Було чути приглушене глибиною балки рипіння пилок... хряск поваленого дерева... (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. хряск — -у, ч., розм. Те саме, що хрускіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хряск — Хряск, -ку, -кові, в -ску  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хряск — Хряск, -ку м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.  Словник української мови Грінченка