хряск

ХРЯСК, у, ч., розм.

Те саме, що хру́скіт.

Нараз почули [Сонько і Ленько] за собою шорох бур'яну і хряск лому (І. Франко);

Було чути приглушене глибиною балки рипіння пилок... хряск поваленого дерева... (Я. Качура);

Нога боліла, згадалась та мить, коли вперше під ворожим танком відчув її хряск... (Іван Ле);

// Різкий звук від удару грому.

* Образно. Ой, блисніть огнем веселим, списи, вже чекають важкогриві коні... Скоро, скоро сонце упаде з теплим хряском на порепані долоні... (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. хряск — хряск іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряск — -у, ч., розм. Те саме, що хрускіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хряск — Хряск, -ку, -кові, в -ску  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хряск — ХРЯСК, у, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Нараз почули [Сонько і Ленько] за собою шорох бур’яну і хряск лому (Фр., VIII, 1952, 243); Було чути приглушене глибиною балки рипіння пилок… хряск поваленого дерева… (Кач.  Словник української мови в 11 томах
5. хряск — Хряск, -ку м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.  Словник української мови Грінченка