хряскотіти
ХРЯСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до хря́скати.
В цю мить над ним лунає тріск, хряскотить поламане гілля (Багмут, ІЦасл. день.., 1951, 151);
— Висвистували шаблі, хряскотіли кістки, і до Оверка підвели Андрія (Ю. Янов., II, 1958, 171);
Переступивши поріг, ще й не привітавшись, вона гукнула Тетяні, хоч у неї в роті хряскотіло насіння соняшника: — ..Ходімо! (Коп., Лейтенанти, 1947, 86).
Словник української мови (СУМ-11)