хряскіт

ХРЯ́СКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що хру́скіт.

Один дуб, на самім краю лісу, разом з корінням вилетів у повітря і з страшним хряскотом розлетівся на тріски (Фр., VI, 1951, 455);

Хтось вистрілив, хтось погасив лампу, і тоді все змішалося в одну чорну, рухливу, озлоблену масу.. Чувся хряскіт, важке дихання, сопіння та гупання кулаків (Шиян, Баланда, 1957, 99);

«Ріжте, душогуби!» І перерва… «Не буде по-вашому ніколи!» І хряскіт кісток під прикладом… (Ю. Янов., І, 1954, 74);

Я кладу моторолер коло окопу, випростовуюсь до хряскоту в спині (Загреб., День.., 1964, 297).

Значення в інших словниках

1. хряскіт — хря́скіт іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряскіт — ХРЯ́СКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Один дуб, на самім краю лісу, разом з корінням вилетів у повітря і з страшним хряскотом розлетівся на тріски (І.  Словник української мови у 20 томах
3. хряскіт — -коту, ч., розм. Те саме, що хрускіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хряскіт — Хря́скіт, -коту, -котові, в -коті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хряскіт — Хряскіт, -коту м. = хряск.  Словник української мови Грінченка