хряскіт

ХРЯ́СКІТ, коту, ч., розм.

Те саме, що хру́скіт.

Один дуб, на самім краю лісу, разом з корінням вилетів у повітря і з страшним хряскотом розлетівся на тріски (І. Франко);

Хтось вистрілив, хтось погасив лампу, і тоді все змішалося в одну чорну, рухливу, озлоблену масу .. Чувся хряскіт, важке дихання, сопіння та гупання кулаків (А. Шиян);

“Ріжте, душогуби!” І перерва... “Не буде по-вашому ніколи!” І хряскіт кісток під прикладом... (Ю. Яновський);

Я кладу моторолер коло окопу, випростовуюсь до хряскоту в спині (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. хряскіт — хря́скіт іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряскіт — -коту, ч., розм. Те саме, що хрускіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хряскіт — Хря́скіт, -коту, -котові, в -коті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хряскіт — ХРЯ́СКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Один дуб, на самім краю лісу, разом з корінням вилетів у повітря і з страшним хряскотом розлетівся на тріски (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. хряскіт — Хряскіт, -коту м. = хряск.  Словник української мови Грінченка