хріновий
ХРІ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до хрін;
// Пригот. з хріну.
♦ Хрі́нова ма́ти; Хрі́нові ді́ти — уживається як лайка.
Що за хрінова мати! (Номис, 1864, № 7834);
Так само і в пеклі собі упорядкували: і старші в їх, .. і менші, і цяцечки, і уряди, і шпиги, і десятники— все у хрінових дітей, як у нас! (Вовчок, VI, 1956, 274).
Словник української мови (СУМ-11)