худокостий

ХУДОКО́СТИЙ, а, е, діал. Кістлявий, худий.

Худокосте, захмарене дідове лице ясніло під сивим, гей вишневий цвіт, волоссям (Черемш., Тв., 1960, 36).

Значення в інших словниках

1. худокостий — худоко́стий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. худокостий — див. худий  Словник синонімів Вусика
3. худокостий — ХУДОКО́СТИЙ, а, е, діал. Кістлявий, худий. Худокосте, захмарене дідове лице ясніло під сивим, гей вишневий цвіт, волоссям (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах
4. худокостий — -а, -е, діал. Кістлявий, худий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. худокостий — КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами).  Словник синонімів української мови