худопахолок
ХУДОПАХО́ЛОК, лка, ч., заст. Дворянин незнатного походження.
— Всякий худопахолок, принабувши [придбавши] собі пару-другу сотень дукатів, тікає із своєї околиці, де його всі знають (Хотк., Довбуш, 1965, 38);
— Та й не такий уже він худопахолок бездвірний. В Гусятині його батько дещо має, навіть папери від Баторія на клапоть землі за щось дістав (Ле, Наливайко, 1957, 41).
Словник української мови (СУМ-11)