худопахолок —
ХУДОПАХО́ЛОК, лка, ч., заст. Бідняк, людина незнатного походження. Як можна, що круль [король] свою дочку віддав за худопахолка (П.
Словник української мови у 20 томах
худопахолок —
-лка, ч., заст. Людина незнатного походження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
худопахолок —
ХУДОПАХО́ЛОК, лка, ч., заст. Дворянин незнатного походження. — Всякий худопахолок, принабувши [придбавши] собі пару-другу сотень дукатів, тікає із своєї околиці, де його всі знають (Хотк., Довбуш, 1965, 38); — Та й не такий уже він худопахолок бездвірний.
Словник української мови в 11 томах
худопахолок —
Худопахо́лок, -лка м. 1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки. ЗОЮР. І. 77. 2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка. Чуб. II. 89.
Словник української мови Грінченка