хунхуз

ХУНХУ́З, а, ч. Учасник озброєних банд, що діяли в Північно-Східному Китаї з середини XIX до середини XX ст.

По «Esels-Platz» напідпитку іде козак в кобеняку… ..Один говорить: «Це — зулус!» Хтось другий крикнув: «Це — хунхуз!» (Олесь, Вибр., 1958, 288);

І я, малий, мав цілковиту віру До довгих і кошлатих теревень.. Про хитрого і хижого хунхуза… (Рильський, I, 1956, 174).

Значення в інших словниках

1. хунхуз — хунху́з іменник чоловічого роду, істота бандит  Орфографічний словник української мови
2. хунхуз — ХУНХУ́З, а, ч. Учасник озброєних банд, що діяли в Північно-Східному Китаї з середини XIX до середини XX ст. По “Esels-Platz” напідпитку іде козак в кобеняку... .. Один говорить: “Це – зулус!” Хтось другий крикнув: “Це – хунхуз!” (О.  Словник української мови у 20 томах
3. хунхуз — -а, ч. Учасник озброєних банд, що діяли в Північно-Східному Китаї від середини 19 до середини 20 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови