хупаво
ХУПА́ВО, діал. Присл. до хупа́вий.
Не в одного тоді на обличчі, що його зсушила журба, скрушила нужда, грав усміх завзятий, блискали очі жваво та хупаво (Вовчок, I, 1955, 366).
Словник української мови (СУМ-11)ХУПА́ВО, діал. Присл. до хупа́вий.
Не в одного тоді на обличчі, що його зсушила журба, скрушила нужда, грав усміх завзятий, блискали очі жваво та хупаво (Вовчок, I, 1955, 366).
Словник української мови (СУМ-11)