хур-хур

ХУР-ХУ́Р, виг., розм. Звуконаслідування, що означає шум пташиних крил.

Летів горобець через хлівець та все вгору — хур-хур (Укр. дит. фольк., 1962, 182).

Значення в інших словниках

1. хур-хур — хур-ху́р іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хур-хур — ХУР-ХУ́Р, виг., розм. Звуконаслідування, що означає шум пташиних крил. Летів горобець через хлівець та все вгору – хур-хур (дитяча лічилка).  Словник української мови у 20 томах
3. хур-хур — Хур-хур меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303.  Словник української мови Грінченка