1. Словник української мови в 11 томах

хур-хур

ХУР-ХУ́Р, виг., розм. Звуконаслідування, що означає шум пташиних крил.

Летів горобець через хлівець та все вгору — хур-хур (Укр. дит. фольк., 1962, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хур-хур — хур-ху́р іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хур-хур — ХУР-ХУ́Р, виг., розм. Звуконаслідування, що означає шум пташиних крил. Летів горобець через хлівець та все вгору – хур-хур (дитяча лічилка). Словник української мови у 20 томах
  3. хур-хур — Хур-хур меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303. Словник української мови Грінченка